ПРООН підтримала розчищення понад мільйона тонн завалів в Україні |
|
|
|---|
|
Програма розвитку ООН підтримала розчищення в Україні понад 1 мільйона тонн завалів, що утворилися внаслідок російських атак і розбирання яких є однією з головних проблем відновлення в країні.
Про це сказала в інтервʼю Укрінформу директорка Регіонального бюро ПРООН у країнах Європи та Центральної Азії Івана Живкович. “Розбір завалів став однією з головних проблем відновлення в Україні, і зараз ПРООН проводить одну зі своїх найбільших глобальних операцій у цій сфері. З 2022 року ми підтримали розчищення понад 1 мільйона тонн завалів у різних областях, що дозволило громадам відновити доступ до публічних просторів і розпочати відбудову тисяч пошкоджених об’єктів”, – сказала вона. Живкович підкреслила, що ПРООН запровадила перший в Україні протокол безпечного поводження з небезпечними матеріалами та підтримала ухвалення нових державних санітарних норм. За підтримки Програми розвитку наразі готується до запуску перша в країні лабораторія з тестування азбесту.
Водночас, за її словами, міжнародна організація розширює потужності з переробки через місцеві центри та сприяє перетворенню будівельних відходів на вторинні матеріали, придатні для повторного використання, що зменшує як екологічний вплив, так і витрати на відбудову. |
|
Верховна Рада ухвалила ключові рішення для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility |
|
«Верховна Рада ухвалила ключові рішення, необхідні для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility: закон про цифровізацію виконавчого провадження №14005 - в цілому; закон щодо інтеграції до енергоринку ЄС №12087-д - в цілому», - йдеться в повідомленні Прем’єр-міністерки України Юлія Свириденко. Ці дві ініціативи дозволять Україні отримати від ЄС 875 млн євро фінансування. Ще один законопроект про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування №14412 ухвалений за основу, після остаточного прийняття він дозволить отримати додаткові 440 млн євро. Свириденко окремо подякувала за підтримку євроінтеграційного законопроєкту №12221, який дозволить розпочати переговори про укладення Угоди АСCА (промисловий безвіз), а також законопроєкту №15110 про військовий збір, необхідного для продовження програми МВФ. Зокрема, 7 квітня парламент ухвалив: Закон про об'єднання енергоринків України та ЄС щодо імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання і конкурентоспроможності у сфері енергетики. Закон щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію, який є індикатором виконання Ukraine Facility Plan - спрямований на те, щоб зробити виконання судових рішень швидшим і сучаснішим завдяки цифровізації. Також ухвалений закон про промисловий безвіз передбачає законодавчі зміни, що сприятимуть виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на європейський ринок. |
|
|
|---|
|
Нідерландські компанії зацікавлені інвестувати у відбудову України |
|
| Польський банк BGK реалізовуватиме проєкти із підтримки громад в Україні |
|
|
|---|
|
В Україні протестують пілот японської компанії з переробки будівельного сміття для ремонту доріг |
|
| У Гостомелі розпочалося будівництво багатоповерхівок на 360 квартир замість зруйнованих |
|
|
|---|
|
Понад 100 000 км² української землі залишаються потенційно небезпечними |
|
«Понад 100 тисяч квадратних кілометрів нашої країни досі залишаються потенційно небезпечними. Але Україна робить усе для того, щоб безпеки було більше всюди. Понад 15 тисяч гектарів сільськогосподарських земель уже очищені. Цього року фермери знову зможуть їх засівати», - йдеться у повідомленні Офісу Президента. "Станом на 01.04.2026 від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну через ворожі міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждали 1 431 особа, з яких діти - 147, дорослі - 1 284", - звітує Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки. Найбільше постраждали від вибухонебезпечних предметів: фермери - 260 осіб; безробітні - 165 осіб; пенсіонери - 141 особа; працівники критичної інфраструктури - 144 особи; водії - 91 особа; учні - 139 осіб. |
|
|
|---|
|
Ризик і надія на Божу опіку: як працюють фермери на Запоріжжі |
|
|
|---|
|
Найбільша загроза для аграріїв у прифронтових регіонах - FPV-дрони, від яких неможливо заховатися. «Хтось утратив бізнес і все, що мав, на початку війни, хтось – у 2024-му році, а я, можливо, все втрачу у 2026-му». Так говорить Микола Грабко, голова фермерського господарства «Миколай-поле» з Комишувахи. Аграрій має 500 га землі, і попри вкрай складну безпекову ситуацію продовжує вирощувати зернові та масляні культури в селищі, яке знаходиться за 30 кілометрів від Запоріжжя. Починаючи з нового року, росіяни щодня обстрілюють Комишуваху, та й сам фронт наблизився. Дрони різної модифікації літають «наче у себе вдома». Відзняти репортаж про посівну ми планували в перших числах квітня – аграрій якраз збирався оприскувати ріпак. Домовилися зустрітися з Миколою біля його господарства, аби разом виїхати в поле. “Стою зараз у себе на полі. Тут посаджена пшеничка. Дуже гарна, дуже красива. Можливо, востаннє тут стою, не знаю, чи заїду (обробляти та збирати, – ред) я сюди, чи ні. Такі реалії. Дай Бог, переживемо, приїдемо і скосимо поле. Це наш хліб український, запорізький. Дуже хочеться працювати”, – сказав тоді Микола. |
|
|
|---|
|
У Хортицькому районі Запоріжжя завершили реконструкцію підстанції екстреної швидкої допомоги, на нульовому поверсі якої облаштували диспетчерську службу, яка щодня приймає близько 700 викликів від жителів міста та Запорізького району. “Диспетчерська сьогодні розміщена в укритті або ж на нульовому поверсі. Для чого ми це робимо? Бо розуміємо, що швидка медична допомога працює в найкритичніших умовах, коли масові прильоти і масові поранення, а наші співробітники не мають відволікатись на вибухи, бо від їхньої роботи залежить життя людей. Працівники підстанції можуть бути сфокусовані на роботі. Це одна з унікальних диспетчерських в Україні, бо мало яка з них знаходиться в укритті. В ході реконструкції було перенесено серверні, спецканали зв'язку. Сьогодні співробітники працюють в безпеці і в комфортних умовах”, - сказав голова Запорізької ОВА Іван Федоров. |
|
|
|---|
|
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася масштабна конференція мережі OBMIN «Стійка культура. Культурна стійкість», одна з панелей якої була присвячена розмові про музеї, але не як про інституції чи будівлі. Вона була – не про звіти і не про статистику, а про рішення, які доводилося ухвалювати за години. Про втрати. Про інтуїцію. І про те, що, врешті, виявилося важливішим за стіни. Назва панелі – «Музей у валізі». І це не метафора заради красивого звучання. Адже для багатьох українських музеїв це стало реальністю. Учасниці дискусії – керівниці музеїв, які прожили цей досвід дуже по-різному, але кожна з них знає, що означає зберігати культуру в умовах загрози її знищення: Ольга Сошнікова – директорка Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, Оксана Червоненко – заступниця директора з наукової та музейної роботи Національного науково-природничого музею, Олеся Мілованова – директорка Луганського обласного краєзнавчого музею. Як музеї проживають досвід війни та роблять усе можливе, щоб урятована культурна спадщина не мовчала, лежачи у скринях, а працювала на нас тут і тепер - читайте в нашій статті. |
|
Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив"Тисячовесна". "Ми запускаємо програму, яка є однією з найбільших державних програм підтримки культурних ініціатив, "Тисячовесна", яка була ініційована Президентом України і буде реалізовуватися Міністерством культури. Мета нашої програми з підтримки українського культурного продукту - щоб українські історії ставали помітними, щоб вони звучали голосно, через них формувалися покоління, які мислять українськими сенсами", - про це на брифінгу сказала віцепрем'єр-міністерка - міністерка культури Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу. |
|
Як скульптор з Луганщини знайшов застосування своїм інженерним талантам на фронті |
|
Про митця з Сіверськодонецька Олександра Моїсеєнка Укрінформ розповідав десять років тому – в основному як про скульптора, який творив у стилі техно-арт. Хоча це не було основним родом його діяльності – скульптури він робив для душі, даруючи їх рідному місту. Про його допомогу військовим теж згадувалось, але побіжно. Із початком повномасштабної війни Олександр якось «пропав з радарів», утім, згодом у ФБ почали з’являтися його фото, зроблені у прифронтовій майстерні. На фронті він знайшов широке застосування своїм інженерним талантам. |
|
В Україні запустили туристичну програму з ментального відновлення під час війни |
|
В Україні започаткували національну туристичну програму «Подорож до себе. Шляхи відновлення», спрямовану на відновлення ментального здоров’я в умовах війни. «Подорож до себе. Шляхи відновлення» збирає туристичні дестинації, місця розміщення, природні обʼєкти, досвіди та практики, що допоможуть відновити ресурс, насолодитися природою, пізнати культуру, кухню, традиції різних регіонів, відвідати майстер-клас з випікання хліба, спробувати дихальні практики, погодувати кіз на фермі чи зробити з глини свій перший глечик. Як зазначила голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака, після цієї важкої зими українці особливо відчули ментальну виснаженість й те, як вона впливає на працездатність, стосунки в родині й в цілому на життєву активність, можливість донатити. Важливим фокусом програми є військові, ветерани та їхні родини. Програма має на меті формування нової культури гостинності з повагою, вдячністю та розумінням їхнього досвіду. Так само і для всіх українців, які сьогодні потребують відновлення. Читати далі |
|
Пацієнти реабілітаційного центру UNBROKEN самі написали п'єсу і вийшли з нею на сцену. Вони кажуть, що спільна творчість дарує відчуття: “Ми – не наодинці”. Кореспондент Укрінформу поспілкувався з командою театру про те, як з’явилася вистава, як колишні військовослужбовці долучилися до проєкту і яку роль театр відіграє у їхньому відновленні. |
|
|
|---|
|
|
|
